Інфляція в Україні: все, що потрібно знати

Інфляція ‒ це зниження купівельної спроможності грошей, внаслідок чого зростають ціни на продукти та послуги. Цей показник часто плутають з девальвацією, яка вимірює здешевлення цінності однієї валюти в порівнянні з іншою. Інфляція здебільшого вимірюється за рахунок зміни цін на товари та послуги, але показник також може впливати й на девальвацію.

Інфляція має беззаперечний вплив на наше повсякденне життя. Цінність грошей постійно змінюється, тому зарплата, яка здавалася привабливою в один період, буде безнадійно низькою в інший. Відчуття впливу інфляції на життя безпосередньо залежить від фінансових звичок, рівня доходів та багатьох інших факторів. Дізнатися про цей показник більше ‒ це спосіб покращити власну фінансову грамотність та можливість краще підготуватися до нестабільних періодів в економіці країни.

Чому зростає інфляція

Існує декілька причин зростання інфляції. Перша ‒ це занадто висока емісія грошей. Потрібно розуміти, що гроші мають фактично ті ж якості, що й звичайні товари, хоч вони і відрізняються абсолютною ліквідністю. Це означає, що на них діє закон попиту та пропозиції. Внаслідок друку великої кількості грошей їх цінність падає, що призводить до зростання інфляції.

Також на зріст цього показника може впливати збільшення обсягів кредитування.

Уряди більшості країн воліють тримати певний рівень інфляції. Через зростання цін зростають й обсяги сплаченого ПДВ, що дозволяє краще наповнювати національний бюджет.

Як визначається рівень інфляції

Для визначення рівня інфляції використовується так званий «Споживчий кошик». Це перелік певних товарів, які потрібні для нормальної життєдіяльності людини. Для визначення рівня інфляції загальна ціна на споживчий кошик порівнюється в різні періоди.

У широких колах темпи зростання вимірюються у відсотках. Але професіональні економісти та фінансисти використовують такий показник, як Індекс інфляції. Формула його розрахунку виглядає так:

1 + зростання цін на споживчий кошик у відсотках / 100 = Індекс інфляції

Отже, якщо зростання цін на перелік товарів зі споживчого кошика склало 10%, то індекс інфляції буде на рівні 1,1.

Також варто визначити базовий індекс інфляції. У ньому зі споживчого кошика прибирають деякі товари та залишають тільки основні.

З чого складається споживчий кошик

Зазвичай споживчий кошик включає такі товари:

• хліб;
• м’ясні продукти;
• молоко;
• олію;
• овочі;
• яйця;
• гречку, рис та інші крупи;
• предмети та продукти для гігієни;
• медикаменти тощо.

Споживчий кошик в Україні складається з 296 позицій.

Що таке купівельна спроможність грошей

Придбання певних товарів і послуг можливе тільки завдяки тому, що гроші мають певний рівень купівельної спроможності. Інфляція впливає на втрату грошима цієї спроможності, тобто це відбувається через знецінення національної валюти.

Фактично купівельна спроможність відображає те, скільки товарів і послуг можна придбати за одну грошову одиницю.

Індекс купівельної спроможності демонструє, наскільки знецінилися гроші протягом певного періоду. Формула для розрахунку виглядає так:

1 / Індекс інфляції = Індекс купівельної спроможності

Тобто, якщо індекс інфляція склав 1,1, то індекс купівельної спроможності буде 0,909. Отже тепер за 100 гривень можна буде купити стільки ж товарів і послуг, на які раніше вистачало 90 гривень 90 копійок.

Від чого залежить інфляція

Існує декілька основних чинників, від яких також залежить інфляція. Їх супутній фактор впливає на рівень зростання цього показника.

1. Кількість грошей в обігу

Ціна на продукти та послуги безпосередньо залежить від кількості грошей, за допомогою яких відбувається товарообіг. Через це друк більшої кількості коштів не може позитивно вплинути на зростання зарплат у ринковій економіці.

Цей чинник слугує підтвердженням такої формули:

MV=PQ

Де:

• M ‒ обсяг грошової маси;
• V ‒ швидкість обігу коштів (кількість «обертів» протягом певного періоду часу);
• P ‒ середній рівень цін на товари та послуги;
• Q ‒ загальний обсяг товарів і послуг.

2. Швидкість грошового обігу

Швидкість грошового обігу визначає, скільки разів використовувалася грошова одиниця для оплати товарів протягом певного періоду часу. Цей показник допомагає виміряти економічну активність населення, яка дозволяє бізнесу зростати.

Швидкість обігу у свою чергу залежить від наступних показників:

• кількості транзакцій;
• обсягу транзакцій;
• розвитку торговельних відносин;
• баланса попиту та пропозицій;
• темпів інфляції;
• розвитку економічної інфраструктури.

3. Кількість товарів на національному ринку

Закон попиту та пропозиції досить серйозно впливає на рівень інфляції. Коли попит перевищує пропозицію, ціна на товари та послуги зростає. І навпаки, зі зростанням пропозиції, ціна знижується.

В умовах ринкової економіки цей фактор має лише незначний вплив на темпи інфляції. Це пояснюється тим, що зі зростанням попиту виробники, щоби не втрачати прибутки, будуть збільшувати пропозицію. Для цього широко використовується залучення кредитів для фінансування потреб бізнесу. Якщо попит надто малий, то виробництво буде скорочуватися.

4. Збільшення кредитування

Через кредитування банки «вливають» нові кошти на ринок. А згідно з формулою MV=PQ, загальний обсяг грошей не може перевищувати ціну на товари та послуги. Через цей чинник рівень інфляції в країні може значно зрости. Але у такий спосіб зростають доходи бізнесу та зарплати для працівників.

Як на нас впливає інфляція

Інфляція безпосередньо впливає на добробут громадян у країні. Але все залежить від рівня доходів окремих груп населення. Найбідніші люди найбільш вразливі перед інфляцією через те, що вони отримують фіксовану зарплату або державну допомогу (яка також фіксована).

За темпами зростання показника розрізняють 3 види інфляції:

• повзуча ‒ до 10% у рік;
• галопуюча ‒ до 50% у рік;
• гіперінфляція ‒ певних обмежень немає, може вимірюватися тисячами та мільйонами відсотків.

Повзуча інфляція сприяє зростанню заощаджень населення, а також підвищує довіру до влади. Добробут людей зростає, а економіка стабільно розвивається.

А ось галопуюча та гіперінфляція можуть критично погіршити становище звичайних людей. Через швидке зростання цін люди не роблять заощаджень у національній валюті. Вони вкладаються в іноземні валюти. Також висока інфляція збільшує швидкість грошового обігу, що в довгостроковій перспективі призводить до стабілізації економічної ситуації та зменшення темпів зростання показника.

Яскравим прикладом гіперінфляції є ситуація в Україні в 1993 році, коли через надмірну емісію ціни на продукти зросли на 10 155%.

Інфляція та рівень доходів

Якщо розраховувати рівень доходів без впливу інфляції, то вони будуть вважатися номінальними, а не реальними.

Уявімо, що за 3 роки ваші доходи зросли на 40%. Це може здаватися непоганим результатом, але якщо інфляція за цей період склала 50%, то ваші реальні доходи впали на 10%, оскільки ви на ці гроші можете купити менше товарів і послуг.

Інфляція та девальвація

Девальвація національної валюти є прямим наслідком інфляції. Держава може намагатися вручну регулювати обмінний курс, але це лише призводить до утворення чорного ринку, на якому курс валют буде суттєво відрізнятися від того, що запровадив НБУ.

Девальвація сприяє тому, що домогосподарства починають зберігати гроші в інших валютах (найчастіше в доларах та євро). Прийнятна ціна на певні товари та послуги починає повністю залежати від коливань обмінного курсу.

Чи можна захиститися від інфляції

Помірна інфляція залишається майже непомітною для громадян. Від неї в першу чергу отримують дивіденди уряд і великі підприємства, які здатні залучати великі обсяги кредитних коштів.

Але існує декілька спосіб захиститися від інфляції:

1. Позбуватися грошей якомога швидше. Купляти за національну валюту нерухомість, цінні папери, дорогу техніку, транспортні засоби, підприємства тощо.
2. Інфляція знецінює заощадження, а не кредити. Оформлюючи позики з постійною відсотковою ставкою, ви можете додатково зекономити в середньостроковій та довгостроковій перспективах. Але це не стосується кредитів від МФО, їх потрібно оформлювати лише для закриття нагальних проблем.
3. Розстрочка або «Оплата частинами» дозволяє купити товар за певну ціну, але виплачувати його вартість протягом певного періоду часу.
4. Купівля іноземних валют. Це дозволяє створити заощадження, вартість яких протягом найближчого часу зменшується повільніше, чи навпаки зростає.

А ось депозити або зберігання грошей «під подушкою» під час галопуючої та гіперінфляції невигідні.

Переваги та недоліки низької інфляції

У стабільно низької інфляції є свої переваги та недоліки, якщо говорити про макроекономіку країни. До переваг потрібно віднести такі:

1. Низький рівень інфляції пришвидшує зростання економіки.
2. Зниження облікової ставки НБУ, що сприяє зниженню кредитування.
3. Низька інфляція підштовхує людей тримати заощадження в національній валюті.

До недоліків низької інфляції відносяться:

1. Зменшення попиту на товари. Грошовий обіг сповільнюється, як і зростання економіки. До цього ж призводить і дефляція ‒ збільшення вартості грошей.
2. Підприємці втрачають частину прибутків, інвестиції в бізнес стають менш рентабельними.
3. Зниження відсоткової ставки депозитів через зниження облікової ставки НБУ.

Фактично помірна інфляція стимулює попит, зростання економіки, а значить і зростання рівня зарплат.

Темпи інфляції в Україні

Протягом більшості часу інфляція в Україні з початку незалежності була помірною чи галопуючою, якщо не враховувати кризу 1993 року. Динаміка показника з 2000 року виглядає так:

Як контролюють рівень інфляції

Контролює рівень інфляції в країні Національний Банк України. Для цього він використовує декілька основних фінансових інструментів:

1. Контроль грошової маси ‒ емісія, випуск безготівкових грошей, вилучення з обігу, контроль за кредитними та валютними операціями.
2. Облікову ставку ‒ показник регулює вартість позикових грошей. На основі інфляції НБУ збільшує або зменшує облікову ставку, щоб сприяти кредитуванню чи зменшувати його.
3. Інфляційне таргетування ‒ НБУ оголошує очікуваний рівень інфляції протягом року. Інструмент активно застосовується Нацбанком з 2015 року.
4. Валютні інтервенції ‒ стабілізація обмінного курсу національної валюти за допомогою вливання в ринок іноземної валюти, що збільшує її загальну грошову масу.

Після корпоративної реформи державних організацій ефективність Нацбанку значно зросла. Тепер інфляція не є інструментом у руках політиків, а це сприяє довгостроковому зростанню економіки.