Що таке стартап? У країні невдач і єдинорогів

Створення власного стартапу розпалює уяву і є частою темою не тільки на ділових зустрічах, а й під час звичних товариських посиденьок. Що ж таке стартап насправді? В якому випадку можна назвати нашу ініціативу цим словом? Які компанії є прикладами зразкового використання ідей стартапів? На ці та інші запитання ми спробуємо відповісти у цій публікації.

Стартап – що це таке? Плутанина з поняттям

Варто відразу це зазначити – складно визначити чітке поняття стартапу (його ще називають „start-up”). Тут можна заплутатись у енциклопедичних визначеннях, загальновідомих чи інших розуміннях цього терміну, які можуть відрізнятися залежно від країни.

Загалом стартап – це молода компанія, яка хоче ввести на ринок інноваційні продукти чи послуги. Ідея стартапу полягає в тому, щоб використовувати бізнес-нішу, або створювати нові потреби у клієнтів. Із збереженням повторюваної бізнес-моделі, яку легко масштабувати, тобто розвивати без великих витрат. Як і в випадку з онлайн-платформами (наприклад, Airbnb), які ми з легкістю можемо відкривати в інших країнах. Місцева пекарня, будучи класичним бізнесом, не має змоги працювати за такою ж схемою.

На думку Стіва Бланка, поняття стартапу підходить лише для ініціатив, які перебувають в процесі пошуку свого шляху. Після визначення бізнес-моделі стартап стає просто звичайною компанією.

Еріс Ріс додає, що пошук нового продукту чи послуги відбувається в умовах крайньої невизначеності. Таким чином, за словами цього автора, створення власного стартапу несе величезний ризик провалу. Статистика підтверджує його слова – 90% стартапів просто зазнають невдачі.

Багато хто трактує термін «стартап» набагато ширше. А саме, як незалежну бізнес-ініціативу інноваційного характеру, яка перебуває на початковій стадії розвитку. Така стадія може тривати 3,5 або навіть 7 років.

Незважаючи на плутанину з визначенням, спробуємо окреслити основні риси стартапів.

Риси стартапу

• Інноваційність – якщо компанія є стартапом, вона зацікавлена ​​в тому, щоб виділитися з-поміж інших бізнес-ініціатив, а не створювати щось вже добре відоме на ринку. Це нововведення, звісно, ​​стосується представлених продуктів та послуг, але до того ж воно може бути пов’язане з іншим способом виробництва, більш сучасною дистрибуцією, чи іншим стилем керування даної молодої компанії. Районна крамничка – це старомодний бізнес, однак, якщо її власник вирішить ввести доставку тістечок, хліба чи напоїв за допомогою дрона, то в цій ситуації вже можна говорити про паростки стартап-мислення.
• Технологічний підхід – використання потенціалу мережі або штучного інтелекту цілком природнє для стартапів. Такі рішення є для них сильною конкурентною перевагою. Зрештою, глобальний центр культури стартапів розташований у Кремнієвій Долині, тобто, в місці, яке є синонімом технологічної революції.
• Можливість масштабування бізнесу – ідея стартапу полягає в створенні бізнес-моделі, яку можуть легко відтворити її власники (наприклад, на інших ринках). І найкраще зробити це таким чином, аби мати можливість охопити своїми послугами весь світ. Масштабування бізнесу в інтернеті – набагато простіше. Запуск додатку, вигідного з точки зору доходу, в іншій країні коштує незрівнянно нижче, ніж, наприклад, будівництво нової АЗС.
• Потенціал зростання – стартап повинен швидко рости та розвиватися. На це тиснуть зовнішні інвестори (якщо такі є), які розраховують на відповідну ставку, що повертатиметься з вкладених коштів.
• Короткий термін діяльності – не визначальний фактор, однак стартапи – це здебільшого молоді компанії, що прагнуть досягти своєї бізнес-зрілості через кілька років.
• Робота в умовах ризику – стартап ніколи не буде надійним бізнесом, адже, роблячи такий крок, ми ступаємо на новий шлях і не знаємо, чи буде попит на рішення, які ми пропонуємо.

Lean startup («Бережливий» стартап)

Тут неможливо не сказати кілька слів про ще одну ідею, яку використовує багато стартапів. Згаданий раніше Еріс Ріс свого часу запропонував, щоб нові, прогресивні ініціативи спробували працювати за принципом бережливого виробництва (метод lean). У контексті стартапів це було б відмовою від типових бізнес-сценаріїв. Згідно з класичними концепціями, ми повинні спочатку докласти багато зусиль, щоб удосконалити наш продукт. І коли стає він бездоганним (в нашому розумінні), тоді можна випускати його в світ.

Еріс Ріс пропонує не доводити все до ідеалу, а підготувати базову версію продукту (MVP – „minimal viable product” – «мінімально життєздатний продукт»), а далі вдосконалювати його разом із замовниками. Це дозволить заощадити кошти на невдалі проекти, які зовсім не відповідають потребам і очікуванням потенційних споживачів.

Це міф, що стартапи створюють лише молоді люди. За американською статистикою, власниками прибуткових стартапів, як правило, є особи, старші 40 років.

Фінансування стартапу

Стартапи нерозривно пов’язані з постійною потребою пошуку додаткових коштів для розвитку. Хоча такий вид бізнесу на початках краще вести без зайвих витрат, рано чи пізно вони дадуть про себе знати.

Талановитий розробник може самостійно створити привабливий додаток, але як щодо маркетингу, чи набору працівників, коли молода компанія починає рости? Зазвичай без фінансового підживлення буде неможливим динамічний розвиток, що, зрештою, є зрозумілою метою стартапів. Отже, як фінансуються стартапи?

Власні кошти

Якщо ми й справді щиро віримо в нашу ідею, то залюбки залучимо власні заощадження, щоб втілити її в реальність. Багато стартапів починалося саме таким чином. Однак власні кошти швидко вичерпуються. Тоді потрібно використовувати зовнішнє фінансування.

Сім’я та друзі

Насамперед для пошуку зовнішніх грошових ресурсів можна звернутися за допомогою до наших близьких. Однак підійти до цього питання варто тактовно й не ставити під загрозу особисті стосунки.

Crowdfunding (краудфандинг, або «громадське фінансування»)

Це може виглядати як соціальний збір, а люди, які підтримають ініціативу, отримають винагороди, знижки чи інші боніфікації. Існує також більш вдосконалений – пайовий (акціонерний) краудфандинг – за інвестування коштів у стартап Ви отримуєте право на частку, тобто частину акцій. Якщо на них знайдеться покупець, то можна продати їх з прибутком у нотаріальній формі. Або ж на фондовій біржі, якщо колись стартап з’явиться на торговому майданчику.

Гранти

Це стартові гроші, які отримують за виграш у грантовому конкурсі чи з приєднанням до певної програми. Найчастіше такі кошти виділяє держава.

Бізнес-інкубатори

Вони пов’язані з вищезгаданими грантами, однак інкубатори – це щось набагато більше. Вони повинні забезпечити підтримку на самому початку бізнес-шляху, наприклад, коригуючи модель стартапу. Бізнес-інкубатори також надають статус юридичної особи, тому нам не потрібно від самого початку вести зареєстровану підприємницьку діяльність. Такий заклад може підтримувати підприємця навіть протягом кількох років.

Бізнес-акселератори

Призначені для стартапів, які вже мають перший досвід за плечима. До того ж, допомога акселератора набагато коротша, ніж та, яку пропонують інкубатори. Кошти в рамках цієї допомоги часто отримують в обмін на акції в стартапі.

Бізнес-ангели

Також можна звернутися за допомогою до так званих ангелів бізнесу, тобто приватних інвесторів, які підтримують стартапи. Звичайно, не всі, а лише ті, які зацікавлять інвестора. Зрозуміло, що такі бізнесмени не займаються благодійністю – вони допомагають в обмін на акції, які колись захочуть продати з прибутком.

Венчурний капітал

Бізнес-ангели – це індивідуальні бізнесмени, втім на ринку зустрічаються також спеціалізовані інвестиційні венчурні фонди. Вони збирають кошти від багатьох інвесторів і передають їх перспективним стартапам в обмін на їх акції.

Вхід на біржу

Цей крок асоціюється вже із пізнім етапом розвитку компанії, але це необов’язково так. Прикладом цього є, наприклад, ігрові компанії, які задля подальшого розвитку діляться своїми акціями в рамках IPO (“Initial Public Offering”, тобто первинна публічна пропозиція продажу акцій). Варто пам’ятати, що за такий крок нам доведеться добряче заплатити.

Крім того, ми заплатимо комісію закладу, який допоможе нам увійти на майданчик. Не можна забувати про просування: якщо ми хочемо знайти бажаючих придбати наші акції, то треба запустити відповідні рекламні механізми, які також недешеві. У випадку біржі стартап повинен спочатку інвестувати, а потім отримувати кошти для продажу своїх акцій.

Стартап-культура і проблема надлишку

Безперечно, що за останніх кільканадцять років розвинулася справжня культура стартапів, навіть часто говорять про стартап-сцени. Наприклад, у Нью-Йорку, Каліфорнії чи Стокгольмі.

Більш вільний стиль ведення стартап-діяльності успішно реформував ринок праці, охопивши також корпорації, яким довелося відмовитися, наприклад, від суворого дрес-коду, щоб мати можливість змагатися за цікавих працівників.

З одного боку, це добре, що виникає такий інтерес до стартапів, оскільки це приваблює більше інвесторів. Однак, з іншого боку, конкуренція настільки велика (наприклад, у Кремнієвій Долині), що «вистрелити» зі своєю інноваційною ідеєю можуть одиниці. З цієї причини багато стартапів шукають дуже абстрактні бізнес-моделі.

Вимога «бути інноваційним» іноді призводить до того, що стартап базується на настільки нетипових та занадто складних товарах і послугах, або ж, навпаки, несерйозних продуктах, що вони можуть здатися клієнтам абсолютно непотрібними.

Прикладами цього можуть бути такі ідеї: додаток для виявлення привидів, портал для шантажу друзів, соціальна мережа для уявних друзів, або послуга вибору ді-джея для власного похорону. Як потенційні інвестори, ми, швидше за все, відмовилися б інвестувати в ці «видатні» бізнес-ідеї…

Деякі стартапи відкриваються для того, щоб можна було швидко на них заробити, виконуючи так званий «вихід», тобто продаж усіх акцій компанії. Для деяких підприємців це своєрідна бізнес-модель. Продавши «старий» стартап, вони беруться за наступну свіжу ідею.

Приклади стартапів

Тепер наведемо кілька показових прикладів стартапів зі світового ринку. Мабуть, варто пропустити всім відомі Spotify, Uber чи Airbnb, адже про них чув чи не кожен, тож їх важко назвати стартапами на нинішньому етапі їх існування.

• Glovo – після успіху застосунків, які зробили революцію на ринку таксі, настав час доставляти продукти додому. Одним із таких стартапів є іспанське Glovo, що може нас виручити з щоденними продуктовими закупами. Конкурентом для цієї компанії є, наприклад, Wolt.
• Vinted – литовська ініціатива, яка, будучи другим балтійським стартапом (першим був естонський Bolt), стала єдинорогом, тобто його вартість сягнула мільярда доларів. Vinted – це платформа, яка дозволяє приватним особам продавати та обмінювати одяг.
• Revolut – світ платежів також змінився завдяки революції стартапів. Банки зі своїми суворими правилами та цінами на послуги стають дедалі менш привабливими для молоді, яка подорожує по всьому світу і, до прикладу, не хоче багато переплачувати за конвертацію валют.
• Brainly – польська платформа для електронного навчання, яка допомагає учням вчитися таким чином, що вони ставлять один одному запитання та дають на них відповіді. За межами Європи платформа поширена в Південній Америці та Азії.
• Booksy – додаток, завдяки якому можна швидко записатися на прийом, наприклад, до перукарні чи косметолога. Цей польський стартап зробив велику кар’єру за межами країни.
• PayEye –  невеликий стартап, однак заснований на дуже цікавій ідеї. Замість того, щоб платити карткою, телефоном чи годинником, ми можемо використовувати  власне око. Можливо, це майбутнє платежів.

Що таке єдинороги?

Про єдинорогів вже йшлося у контексті Vinted і Bolt. Це стартапи, оцінка яких досягла магічного бар’єру в мільярд доларів. Назва ця стала поширеною тоді, коли ніхто навіть не думав, що маленькі стартап-ініціативи зможуть досягти настільки високого розвитку в фінансовому плані. Звідси й назва «єдиноріг», тобто стартап, який неймовірно важко знайти.

Однак через кілька років виявилося, що стартапи впіймали такий попутній вітер, що на сьогодні в світі налічується майже 500 єдинорогів. Тому вже часто вживають назви, які означають ще більш цінні стартапи.

• Decacorn – вартість понад 10 млрд. доларів.

• Hectacorn – понад 100 млрд. доларів. 

ByteDance і SpaceX — стартапи, які досягли статусу hectacorn.

Як створити стартап?

Усі люблять історії успіху, тому часто можна прочитати про стартапи, діяльність яких починалася в кафе чи гаражі, а вже через рік дійшло до прибутку в мільйон доларів. Історії невдалих стартапів зацікавлюють не настільки, тож зустрічаються значно рідше.

Як сказав відомий стартапер Ілон Маск в одному зі своїх інтерв’ю, планування бізнесу – це творчий і чудовий період, але потім починається важка, часом болісна праця і низка розчарувань.

Варто про це пам’ятати, занурюючись у темні глибини стартапу. Однак, коли ідея стартапу здається нам винятковою, надзвичайною, і ми відчуваємо в собі потенціал прямувати за «білим кроликом», тобто йти за нашою бізнес-ідеєю та наполегливо працювати – в такому випадку, дійсно, започаткування стартапу може бути правильним рішенням.

Створення стартапу зазвичай відбувається наступними кроками.

1. Коригування ідеї.

2. Кристалізація бізнес-моделі.

3. Реалізація та підготовка початкової версії продукту

4. Перевірка товару в контакті з клієнтами.

5. Подальший розвиток завдяки зовнішньому фінансуванню.

Для новачків найкращим рішенням буде використання краудфандингу та бізнес-інкубаторів.

А що таке стартап на Вашу думку? Про які найцікавіші ідеї стартапів Ви чули? Поділіться своєю думкою в коментарях.